Дніпропетровщина: мрії починають здійснюватись

26 травня відбулось виїзне засідання ініціативної групи по розвитку взаємодії між управлінням Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області, суспільними волонтерськими організаціями і відділами пастирської опіки пенітенціарної системи та соціального служіння Дніпропетровської єпархії УПЦ в питаннях підготовки реципієнтів для програм ресоціалізації.

Протягом тривалого часу небайдужі люди з числа духовенства, яке опікується установами виконання покарань області, православної молоді, волонтерів та співробітників органів і установ виконання покарань області роздумують над тим, як допомогти не повертатись до місць позбавлення волі тим, хто цього не хоче понад усе, але не має для того можливості. Так, поступово, крок за кроком і виникла і виникла програма соціальної адаптації засуджених, яка отримала назву «Преображение». Сьогодні програмами соціальної адаптації колишніх засуджених важко кого-небудь здивувати, але хлопці із одноіменного центру запропонували дещо нове: поєднати звичне побутове та трудове влаштування з програмою особистісного розвитку. І якщо з останнім у них питань не виникло: очолювані керівником відділу по благодійності та соціальному служінню Дніпропетровської єпархії УПЦ священиком Владиславом Дихановим вони розробили комплекс соціально-психологічних та правових заходів, направлених на формування повноцінного громадянина суспільства, - то проблема приміщення, де б мали реалізовуватись добрі наміри, завжди стояла гостро. Порожніх будівель, де б колишні засуджені могли жити, працювати та призвичаюватись до життя на волі, на Дніпропетровщині вдосталь, але отримати право на їх використання коштує дуже недешево, а тому час відкриття центру весь час відкладався і вже здавався нездійсненою мрією. 
Але в середині травня мрія почала збуватися: власниця одного з колишніх зернопереробних підприємств дала згоду на використання його приміщень для розміщення центру соціальної адаптації. Прохолодного суботнього дня члени ініціативної групи не одну годину ходили темними спустілими приміщеннями, де колись зберігалось та перероблювалось зерно. Але в їх поглядах можна було побачити як подерті стіни підсобних приміщень перетворювались на затишні житлові кімнати та навчальні класи, як порожні склади заповнювались працюючим обладнанням і всюди сновигали впевнені у своєму майбутньому колишні засуджені.

Источник -   http://kvs.dp.ua/новини/