Престольне свято відбулось у Каплиці на честь Благорозумного Розбійника у Дніпровській установі виконання покарань (№4)

25 березня у Дніпровській установі виконання покарань (№4) відбулось урочисте богослужіння з нагоди Дня вшанування пам’яті Благорозумного Розбійника, каплицю на честь якого освячено на корпусному відділенні, де розташована міжобласна лікарня. Захід відбувся на чисельні прохання засуджених, котрі зазвичай відвідують православні храми в установах виконання покарань Дніпропетровщини, а зараз перебувають на лікуванні, та завдяки багаторічній співпраці керівництва установи та Благодійної організації «Центр соціальної адаптації – Преображення», до складу якої входять священики Дніпропетровської єпархії Української православної Церкви.

         Літургія, котру відслужив ієрей Микола Купчинський , стала знаковою, оскільки не лише проводилась вперше в цій Каплиці, але й проводилась вперше у в’язничному храмі Дніпропетровської єпархії за чином Василя Великого. За традицією, служба розпочалась з розповіді про людину, пам’ять якої вшановувалась цього дня. Розповівши біблейську історію, отець Миколай відмітив, що у Благорозумного Розбійника не було часу виправити своє життя і зробити його безгрішним, але його велика і щира Віра в Господа дозволила йому разом із Христом першим увійти до Раю. «На відміну від Розбійника у вас є час не лише на роздуми і прийняття рішення про життя з Богом, але й час на виправлення свого життя і доведення всьому світові, а, в першу чергу, собі самому, що це рішення остаточне і незламне», - сказав батюшка, звертаючись до присутніх у Каплиці.

         У своїй діяльності, спрямованій на духовну підтримку осіб, що утримуються в пенітенціарних установах регіону, «преображенці» велику увагу приділяють змістовному наповненню заходів, що проводяться. Вони вважають, що значно важливіше, ніж просто привести людину у в’язничний храм і досягти того, щоб вона систематично його відвідувала і неухильно дотримувалась церковних правил, досягти нею глибокого усвідомлення необхідності жити з Богом в душі як в місцях позбавлення волі, так і за їх межами. Саме тому, священики, котрі входять до складу «Преображення» надзвичайно радіють, коли їх в’язничні прихожанами стають прихожанами «на волі», змінюють своє життя і назавжди залишаються в Лоні Церкви.